Головна » Статті » Домашні завдання » Домашні завдання 8Б

Біологія

Тема: Перша допомога при термічних пошкодженнях шкіри (опіки, обмороження), тепловому та сонячному ударі

ТЕПЛОВИЙ УДАР – це порушення життєдіяльності організму (паталогічний стан), зумовлений перегріванням усього організму внаслідок дії теплових чинників.

Симптоми теплового удару: головний біль, задишка, запаморочення, шум у вухах, слабкість, частішає пульс, температура тіла може досягати 40-41° С, втрата свідомості.

Причини теплового удару:

• перегрівання під впливом високої температури навколишнього середовища (виробництво із високою температурою, так звані «гарячі цехи», райони із жарким кліматом, важка фізична робота в синтетичному одязі, тривале перебування у душному приміщенні тощо);

• погана вентиляція в приміщенні;

• занадто велика маса тіла, стреси, серцево-судинні та ендокринні захворювання тощо;

• порушення в організмі тепловіддачі (наприклад, синтетичний одяг заважає випаровуванню поту, погана вентиляція в приміщенні).

Небезпека теплового удару: підвищення температури тіла понад 42 °С призводить до загибелі, бо білки організму при такій температурі змінюють свої природні властивості, кров стає в'язкою, порушується рівновага солей в організмі, що призводить до кисневого голодування тканин, особливо головного мозку.

Без вчасної допомоги потерпілий може загинути через зупинку дихання та кровообігу.

Допомога при тепловому ударі:

• якщо потерпілий при свідомості, дають випити прохолодної води; якщо знепритомнів, слід дати понюхати нашатирного спирту і викликати лікаря; у разі зупинки дихання негайно почати робити штучне дихання й непрямий масаж серця до прибуття лікаря;

• потерпілого необхідно перенести в прохолодне місце;

• розстебнути або зняти верхній одяг;

• покласти так, щоб голова була трохи піднята;

• на голову та ділянку серця покласти холодний компрес, тіло обтерти холодною водою чи обгорнути мокрою тканиною, створити рух повітря для підсилення випаровування поту.

Профілактика теплового удару:

• запобігання зневодненню організму та вживання якомога більшої кількості води;

• у спекотний день слід обирати одяг з легких натуральних світлих тканин, не забувати про головний убір;

• людям похилого віку та дітям під час підвищеної сонячної активності краще утриматися від прогулянок.

СОНЯЧНИЙ УДАР – тепловий удар, зумовлений інтенсивною та тривалою дією сонячного проміння на організм людини, зокрема на голову, незахищену головним убором у теплу пору.

Причини сонячного удару:

• перегрівання під впливом високої температури навколишнього середовища (тривала дія прямого сонячного проміння, відсутність головного убору тощо);

• порушення в організмі тепловіддачі.

Небезпека підвищення температури тіла понад 42 °С призводить до загибелі, бо білки організму при такій температурі змінюють свої природні властивості. Без вчасної допомоги потерпілий може загинути через зупинку дихання та кровообігу.

Симптоми сонячного удару: загальна слабкість, спітнілість, головний біль, запаморочення, нудота, блювання, біль у ногах та спині, шум у вухах, згодом при подальшому впливові високої температури шкіра обличчя й губ синіє, посилюється задишка, пульс слабшає і може зовсім зникнути, з'являються марення, галюцинації та судоми, настає непритомність, температура тіла може підвищитися до 40-41°С.

Допомога при сонячному ударі, аналогічна до допомоги при тепловому ударі.

ОПІКИ ШКІРИ.

Причини опіків:

• сонячне проміння;

• висока температура;

• електричний струм;

• деякі речовини (кислоти або луги);

• контакт з вогнем, сильно розігрітими предметами, речовинами (наприклад, киплячою водою або жиром).

Ступені опіків:

• опіки 1-го ступеня уражають зовнішній шар шкіри;

• при опіках 2-го ступеня на шкірі з'являються пухирі різних розмірів;

• при опіках 3-го і 4-го ступенів уражаються не тільки шари шкіри, а й тканини, розташовані глибше (уражені ділянки шкіри мертвіють, утворюються виразки, що створює умови для проникнення в організм інфекції).

Тяжкість опіку залежить від ступеня опіку і його площі.

Перша допомога при термічних та хімічних опіках.

• зняти одяг, на якому гарячий жир, кип'яток чи хімічна речовина;

• при незначних опіках хімічними речовинами місце треба промити великою кількістю холодної проточної води, якщо опік спричинено кислотою, краще промити ушкоджене місце розчином питної соди, а потім великою кількістю води, а якщо лугами, то слабким розчином оцту, а потім водою;

• на вражене місце слід негайно накласти стерильну пов'язку зі спиртом, горілкою, одеколоном або слабким розчином перманганату калію (кілька крупинок на склянку води), що стримує подальше руйнування клітин і водночас знезаражує місце ушкодження (пухирі не збільшуються і досить швидко зникають больові відчуття);

• потерпілого слід напоїти чаєм або мінеральною водою;

• при тяжкості опіку доставити до лікарні.

Неприпустимо торкатися місця опіку руками, проколювати пухирі, змащувати рани олією, бо це прискорює проникнення у відкриту рану інфекції.

ОБМОРОЖЕННЯ – це локальне ушкодження тканин (наприклад, носу, кінчика вух, пальців рук і ніг, кінцівок тощо), спричинене дією низьких температур.

Ознаки обмороження: ушкоджена ділянка тіла втрачає чутливість, немовби її не існує, шкіра стає блідою, температура її знижується.

Ступені обмороження за глибиною ураження:

• 1-й ступінь - шкіра стає блідою;

• 2-й ступінь - з'являються пухирі, шкіра довкола них стає синювато-червоною;

• 3-й ступінь - настає часткове змертвіння м'яких тканин;

• 4-й - настає повне змертвіння м'яких тканин і кістки.

Перша допомога при відмороженнях.

• Для відновлення кровообігу в обмороженій ділянці тіла її протирають спиртом або горілкою, змащують вазеліном або несолоним жиром і обережно розтирають знезараженою спиртом сухою рукою у напрямку до серця, поки не відновиться чутливість шкіри.

• На сильно обморожену ділянку накладають пов'язку, змочену одеколоном або горілкою, а потім - стерильну пов'язку.

• Потерпілого за глибокого ураження відправляють до лікарні.

Пам'ятайте!

• Не можна розтирати обморожені ділянки снігом, щоб не занести інфекції.

• Розтирання слід робити обережно, бо замерзлі судини легко ламаються, що може призвести до крововиливів.

ПЕРЕОХОЛОДЖЕННЯ - це ушкодження тканин, спричинене дією низьких температур.

Куріння тютюну і вживання спиртних напоїв на холоді призводить до застійних явищ в капілярах і прискорює переохолодження.

Ознаки переохолодження: починає морозити, потім з'являється в'ялість, апатія, сонливість, закляклість, губи і ніс синіють, послаблюється робота серця.

Перша допомога при переохолоджені.

• Потерпілого вносять у тепле приміщення, при потребі роблять йому штучне дихання та непрямий масаж серця.

• Зігрівають у ванні (поступово підвищуючи температуру від кімнатної до температури тіла людини), обережно розтирають кінцівки у напрямку до серця доти, доки тіло не стане м'яким і пружним.

• Після цього потерпілого кладуть у ліжко, накривають ковдрою, дають напитися гарячого чаю.

• Надавши першу допомогу, відправляють до лікарні.

Заповнити таблицю.

Назва термічного порушення

Симптоми

Причини

Допомога

Профілактика

 

 

 

 

 

Домашнє завдання:За Остапченко § 24, стр 90-93 (читати). Пит. 9 (письмово). Розглянути тести на стр 94-95.

Категорія: Домашні завдання 8Б | Додав: irakachirko (14.02.2018)
Переглядів: 78 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar